что такое, функции, нормы, принципы
МировоззрениеМораль – принятые в социуме нормы поведения и представления об этом поведении. Под моралью также понимаются нравственные ценности, устои, порядки и предписания.
66 425 15 апреля 2015
Современное общество невозможно представить без этических норм. Каждое уважающее себя государство составляет свод законов, которым граждане обязаны следовать. Моральная сторона в любом деле – это ответственная составляющая, которой нельзя пренебрегать. В нашей стране существует понятие морального ущерба, когда причиненные человеку неудобства измеряются в материальном эквиваленте, чтобы хотя бы частично возместить его переживания.
Мораль – принятые в социуме нормы поведения и представления об этом поведении. Под моралью также понимаются нравственные ценности, устои, порядки и предписания. Если в обществе кто – то совершает поступки, противоречащие обозначенным нормам, то их называют аморальными.
Понятие морали очень тесно связано с этикой. Соблюдение этических представлений требует высокого духовного развития. Иногда общественные установки идут вразрез с потребностями самой личности, и тогда возникает конфликт. В этом случае отдельный человек со своей собственной идеологией рискует оказаться непонятым, одиноким среди общества.
Как формируется мораль?
Мораль человека в большей степени зависит от него самого. Только сама личность ответственна за то, что с ней происходит. От того, насколько она готова следовать установленным в обществе порядкам зависит, будет ли человек успешен, принимаем другими. Развитие морали, нравственных понятий происходит в родительской семье. Именно те первые люди, с которыми начинает взаимодействовать ребенок на первых порах своей жизни, и накладывают серьезный отпечаток на его дальнейшую судьбу. Итак, на формирование морали оказывает существенное влияние ближайшее окружение, в котором растет человек. Если ребенок растет в неблагополучной семье, то у него с малых лет складывается неправильное представление о том, как устроен мир и формируется искаженное восприятие самого себя в социуме. Став взрослой, такая личность начнет испытывать колоссальные трудности в общении с другими людьми и будет ощущать на себе недовольство с их стороны. В случае воспитания ребенка в благополучной среднестатистической семье он начинает впитывать в себя ценности своего ближайшего окружения, и этот процесс происходит естественным образом.
Осознание необходимости следовать общественным предписаниям происходит за счет наличия у человека такого понятия как совесть. Совесть формируется с раннего детства под влиянием общества, а также индивидуального внутреннего чувства.
Функции морали
Мало у кого из людей действительно возникает вопрос, зачем нужна мораль? Это понятие состоит из многих важных компонентов и оберегает совесть человека от нежелательных поступков. За последствия своего морального выбора личность отвечает не только перед обществом, но и перед самой собой. Существуют функции морали, помогающие ей выполнять свою задачу.
- Оценочная функция связана с тем, как другие люди или сам человек определяет совершенные им поступки. В случае, когда происходит самооценивание, личность обыкновенно склонная оправдывать собственные действия какими – либо обстоятельствами. Выносить поступки на общественный суд гораздо сложнее, ведь социум порой неумолим при оценке других.
- Регулятивная функция помогает установить в обществе нормы, которые станут законами, предназначенными для всеобщего соблюдения. Правила поведения в обществе усваиваются индивидом на подсознательном уровне. Именно поэтому, попадая в место, где находится большое количество людей, большинство из нас спустя какое – то время начинает безошибочно следовать негласным законам, принятым именно в данном социуме.
- Контролирующая функция напрямую связана с проверкой, насколько отдельный индивид способен следовать установленным в обществе правилам. Подобный контроль помогает достичь состояния «чистой совести» и социального одобрения. Если индивид не ведет себя подобающим образом, то обязательно получает в качестве обратной реакции осуждение со стороны других людей.
- Интегрирующая функция помогает поддерживать состояние гармонии внутри самого человека. Совершая те или иные поступки, личность, так или иначе, анализирует свои действия, «проверяет» их на честность и порядочность.
- Воспитательная функция заключается в том, чтобы человеку иметь возможность научиться понимать и принимать нужды окружающих людей, учитывать их потребности, особенности и желания. Если индивид достигает состояния такой внутренней широты сознания, то можно сказать, что он способен заботиться о других, а не только о самом себе. Мораль часто связывают с чувством долга. Человек, у которого имеются обязанности перед обществом, дисциплинирован, ответственен и порядочен. Нормы, правила и порядки воспитывают личность, формируют у нее социальные идеалы и стремления.
Нормы морали
Согласуются с христианскими представлениями о добре и зле и тем, каким должен быть настоящий человек.
- Благоразумие является неотъемлемым компонентом любого сильного человека. Оно предполагает наличие у индивида способности адекватно воспринимать окружающую реальность, выстраивать гармоничные связи и отношения, принимать разумные решения, действовать конструктивно в сложных ситуациях.
- Воздержание предполагает запрет засматриваться на лица противоположного пола, которые состоят в браке. Умение справиться со своими желаниями, порывами одобряется обществом, нежелание следовать духовным канонам – порицается.
- Справедливость всегда подразумевает, что за все деяния, совершенные на этой земле, рано или поздно придет возмездие или какой — либо отклик. Справедливое отношение к другим людям заключается в том, чтобы, в первую очередь, признавать их ценность как значимых единиц человеческого общества. Уважение, внимание к их потребностям также относятся к данному пункту.
- Стойкость формируется за счет умения переносить удары судьбы, выносить для себя необходимый опыт и конструктивно выходить из кризисного состояния. Стойкость как норма морали подразумевает стремление к тому, чтобы выполнять свое предназначение и идти вперед, несмотря на трудности. Преодолевая преграды, личность становится сильнее и в дальнейшем может помочь другим людям пройти через их индивидуальные испытания.
- Трудолюбие ценится в любом обществе. Под этим понятием понимается увлеченность человека каким – либо делом, реализация им своего таланта или способностей на благо других людей. Если личность не готова делиться результатами своих наработок, то его нельзя назвать трудолюбивым. То есть, необходимость деятельности должна быть связана не с личным обогащением, а с тем, чтобы служить последствиями своей работы как можно большему числу людей.
- Смирение достигается путем длительного страдания и покаяния. Умение вовремя остановиться, не прибегать к мести в ситуации, когда сильно обидели, сродни настоящему искусству. Но по- настоящему сильный человек обладает колоссальной свободой выбора: он способен преодолеть разрушительные чувства.
- Вежливость необходима в процессе взаимодействия людей друг с другом. Благодаря ей становится возможным заключение выгодных для обеих сторон сделок и соглашений. Вежливость характеризует личность с лучшей стороны и помогает ей конструктивно двигаться в направлении заданной цели.
Принципы морали
Эти принципы существуют, внося существенные дополнения в общепринятые социальные нормы. Их значимость и необходимость заключается в том, чтобы способствовать формированию общих формул и закономерностей, принятых в данном обществе.
- Принцип талиона наглядно демонстрирует понятия нецивилизованных стран – «око за око». То есть, если кто – то потерпел какую – либо утрату по вине другого человека, этот другой обязан возместить первому посредством собственной потери. Современная психологическая наука говорит о том, что необходимо уметь прощать, перенастраивать себя на позитив и искать конструктивные методы выхода из конфликтной ситуации.
- Принцип нравственности предполагает следование христианским заповедям и соблюдение божественного закона. Отдельный индивид не имеет права причинять вред своему ближнему, умышленно пытаться доставить ему какой – либо ущерб, основанный на обмане или воровстве. Принцип нравственности сильнее всего взывает к совести человека, заставляет его вспомнить о своей духовной составляющей. Фраза «Относись к ближнему своему так, как хочешь, чтобы и он относился к тебе» — самое яркое проявление данного принципа.
- Принцип «золотой середины»
- Принцип благополучия и счастья представлен в виде следующего постулата: «Поступай по отношению к ближнему так, чтобы принести ему наибольшее благо». Неважно, какой поступок будет совершен, главное, чтобы польза от него могла послужить как можно большему количеству людей. Этот принцип морали предполагает умение прогнозировать ситуацию на несколько шагов вперед, предвидеть возможные последствия своих поступков.
- Принцип справедливости основан на равном отношении между всеми гражданами. Он гласит, что каждый из нас должен соблюдать негласные правила обращения с другими людьми и помнить о том, что сосед, живущий с нами в одном доме, обладает теми же правами и свободами, что и мы. Принцип справедливости подразумевает наказание в случае совершения противоправных действий.
- Принцип гуманизма является ведущим среди всех выше обозначенных. Он предполагает наличие у каждого человека представления о снисходительном отношении к другим людям. Гуманность выражается в сострадании, в умении понять ближнего, быть ему максимально полезным.
Таким образом, значение морали в жизни человека имеет определяющее значение. Мораль затрагивает все сферы человеческого взаимодействия: религия, искусство, право, традиции и обычаи. В существовании каждого отдельно взятого индивида рано или поздно возникают вопросы: как жить, какому принципу следовать, какой выбор совершить, и он обращается за ответом к собственной совести.
Сохранить статью
Структура моральних норм та їх зв’язок з нормами права
Моральні норми – це правила, форми моральних вимог, які встановились і узгодились в соціумі і які виникли через те, що люди хотіли урегулювати інтереси однієї особи з іншою та з суспільством. Функція моральних норм – управляння поведінкою людей відповідно до понять справедливість, добро та зло, правильно й неправильно.
Норми моралі стосуються конкретних ситуацій, конкретних моментів в спілкуванні та поведінці. Вони категоричні та обов’язкові по своїй суті.
Моральні норми можуть поділятися на більш важливі та менш важливі. Іноді трапляються випадки, коли треба порушити олну, менш важливу моральну норму заради важливішої, більш фундаментальної. Наприклад, смертелно хворій людині не обов’язково говорити правду, яка її травмує і завдасть болю і ще більших страждань, але в будь-якому разі треба усвідомлювати, що таким чином ми порушуємо моральну норму і брехня, навіть якщо вона виправдана і має вагомі причини, залишається брехнею.
Існують фундаментальні основні моральні норми і ситуативні. Фундаментальні норми дійшли до нас ще з давніх під час боротьби людства зі злом, боротьби за справедливість, добро та щастя. Значною мірою на виникнення моральних норм вплинула релігія. (наприклад, десять біблійних заповідей «Не вбивай», «Не кради» і т. д.).
Ситуативні моральні норми більш поверхневі і спеціальні, підходять до конкретних ситуацій і межують з правилами етикету (наприклад, ввійшовши до приміщення, треба поздороватись з оточуючими).
Норми права – це офіційні правила, які сформувалися в соціумі з ціллю регулювання відносин в суспільстві. Вони виконують функцію затвердження загальнолюдських моральних норм у свідомості людей. Правові норми виникають та затверджуються державою на основі моральних норм. Моральні ж норми затверджуються соціумом.
Щоб правові норми ефективно регулювали поведінку людей, потрібно щоб вони відповідали моральним нормам (або хоча б не суперечили їм).
Моральні норми та норми права мають тісний зв’язок і спільні моменти, але є й відмінності.
Які спільні риси вони мають?
— їхня ціль – порядок у суспільстві
— функція – вплив на поведінку, відносини людей
— норми права, так як і норми моралі відносяться до соціальних норм
— мають фундаментальний мотив – справедливість
Незважаючи на певну схожість і спільні ознаки, моральні та правові норми мають і відмінності:
1. Правові норми сформувалися державою, а моральні сформувалися в свідомості людей протягом багатьох сторіч.
2. Правові норми детально описані і затверджені урядом, в них описано яка поведінка припустима, а яка ні. Моральні норми не такі деталізовані, поняття добра та зла, справедливості і несправедливості більш абстрактне і неточне.
3. Правові норми описані в документах, тобто мають письмову форму, а моральні не мають.
4. Коли правові норми порушуються — слідом виступає юридично затверджений порядок притягнення винного до відповідальності перед законом та державою. Коли ж порушуються моральні норми, такого порядку немає. Наслідком порушення моральних норм є осуд, попередження, виключення з якоїсь організації, але ніяк не офіційне покарання.
5. Порушення правової норми — це завжди аморальна дія, а от порушення моральної норми не завжди є правопорушенням.
Отже, моральні і правові норми мають тісний взаємозв’язок. Вони взяємопов’язані і залежать один від одного. Без моральних норм не можна уявити соціум і людство взагалі, це вже були б не люди, а дикуни. Без правових норм не можна уявити державу та цивілізоване суспільство.
www.etica.in.ua
Моральные нормы поведения человека. Морально-этические нормы :: BusinessMan.ru
Моральные нормы позиционируют все доброе как важную личную и общественную составляющую. Соотносят светлые проявления с желанием людей поддерживать единство в межличностных отношениях. Во всем этом нужно подробно разобраться, чтобы достичь совершенства в нравственном плане.
Фундамент для построения гармоничного общества
Моральные нормы и принципы обеспечивают достижение гармонии и целостности, когда люди заводят между собой отношения. Кроме этого, появляется больший простор для создания благоприятной среды в собственной душе. Если добру отведена созидательная роль, то злу — разрушительная. Злонамеренные замыслы вредят межличностным связям, они занимаются разложением внутреннего мира индивида.
Моральные нормы человека еще и потому важны, что целью их является целостность доброты в человеке и ограничение его негативных проявлений. Нужно осознать тот факт, что душе необходимо поддержание доброго внутреннего климата, поставить себе задачу стать благонравным.
Моральные нормы подчеркивают долг каждого человека отказаться от греховного поведения как в отношении себя, так и окружающих людей. Следует принять на себя обязательство перед обществом, которое, однако, не усложнит нашу жизнь, а, наоборот, улучшит ее. То, насколько человек чтит морально-этические нормы, контролируется внешним миром. Идет корректировка с помощью общественного мнения. Изнутри проявляется совесть, которая тоже заставляет нас действовать верным образом. Поддаваясь ей, каждый человек осознает свой долг.
Свободный характер принятия решений
Моральные нормы не приносят за собой материальных наказаний. Человек сам решает, следовать им или нет. Ведь и осознание долга — это тоже дело индивидуальное. Чтобы придерживаться верного пути с открытой душой, нужно обеспечить отсутствие довлеющих факторов.
Люди должны осознавать, что поступают правильно не из-за возможного наказания, а из-за награды, что появится в результате в виде гармонии и всеобщего достатка.
Речь идет о наличии личного выбора. Если в обществе уже выработаны некоторые правовые и моральные нормы, часто именно ими диктуется подобное решение. В одиночку его принять непросто, ведь вещи и явления имеют ровно ту ценность, которой мы их наделяем. Не всякий готов пожертвовать личными интересами ради того, что считают правильным в общем смысле.
Обезопасить себя и окружающих
Иногда в душе личности царствует эгоизм, который потом ее же и пожирает. В том забавная особенность этого неприятного явления, что человек ждет слишком многого от окружающих и, не получая этого, считает себя никому не нужным, никчемным. То есть не так далека дорога от самолюбования к самобичеванию и страданию на этой почве.
А ведь все весьма легко — научиться дарить радость другим, и они начнут делиться благами с тобой. Вырабатывая морально-этические нормы, общество может обезопасить себя от ловушек, в которые само же и угодит.
У разных групп людей может и свод негласных правил отличаться. Иногда индивид может оказаться зажатым между двух позиций, из которых нужно выбирать. Например, молодой человек получил просьбу о помощи одновременно от матери и жены. Чтобы всем угодить, ему придется разорваться, в итоге кто-то по-любому скажет, что он поступил не по-человечески и что слово «нравственность» ему, видимо, неизвестно.
Так что моральные нормы — это весьма тонкая материя, в которой нужно хорошенько разобраться, чтобы не запутаться. Имея кое-какие шаблоны поведения, проще строить на их основе собственные поступки. Ведь за действия нужно нести ответственность.
Для чего нужны данные нормы?
Моральные нормы поведения имеют такие функции:
- оценка того или иного параметра в сравнении с представлениями о добре и зле;
- регулировка поведения в обществе, установка того или иного принципа, законы, правила, по которым будут действовать люди;
- ведение контроля над тем, как выполняются нормы. Этот процесс основан на общественном осуждении, или базисом его является совесть индивида;
- интеграция, целью которой является поддержать единство людей и целостность нематериального пространства в человеческой душе;
- воспитание, в ходе которого должны быть сформированы добродетели и способность верно и обоснованно делать личностный выбор.
Определение, которое получает мораль и ее функции, говорит о том, что этика разительно отличается от других областей научного знания, которые нацелены на реальный мир. В разрезе этой отрасли познания говорится о том, что должно быть создано, вылеплено из «глины» человеческих душ. Многими научными рассуждениями большая часть внимания оказана описанию фактов. Этикой же предписываются нормы и оцениваются поступки.
Какую специфику носят моральные нормы
Есть определенные их отличия на фоне таких явлений, как обычай или правовая норма. Нередки случаи, когда мораль не идет вразрез с законом, а, напротив, поддерживает и укрепляет его.
Кража не только наказуема, но еще и осуждается обществом. Порой заплатить штраф даже не так сложно, как навеки лишиться доверия окружающих. Бывают и такие случаи, когда право с моралью расстаются на их общем пути. Например, то же воровство человек может совершить, если на кону жизнь родных людей, тогда индивид считает, что цель оправдывает средства.
Мораль и религия: что общего?
Когда был силен институт религии, она тоже играла важную роль в формировании моральных устоев. Тогда они подавались под видом высшей воли, ниспосланной на землю. Те, кто не выполнит божье веление, творили грех и не только осуждались, но и считались обреченными на вечные муки в аду.
Религия преподносит мораль в виде заповедей и притч. Все верующие должны исполнять их, если претендуют на чистоту души и жизнь в раю после смерти. Как правило, в разных религиозных концепциях заповеди схожи. Осуждается убийство, кражи, ложь. Грешниками считаются прелюбодеи.
Какую роль играет мораль в жизни общества и индивида
Люди подвергают свои действия и поступки окружающих оценке с точки зрения морали. Это применимо к экономике, политике и, разумеется, духовенству. Подбирают моральный подтекст для обоснования тех или иных решений, принимаемых в каждой из этих сфер.
Нужно придерживаться норм и правил поведения, служить общему благу людей. Присутствует объективная нужда в коллективном ведении жизни общества. Поскольку люди нуждаются друг в друге, именно моральные нормы обеспечивают их гармоничное сосуществование. Ведь человек не может существовать в одиночестве, и вполне объяснимо его стремление к созданию честного, доброго и правдивого мира как вокруг себя, так и в собственной душе.
businessman.ru
Норми права і норми моралі
Особливо важливе місце у системі соціальних норм займають норми права. Проте, аби усвідомити їх особливості, досить важливим є з’ясування питань співвідношення норм права з іншими соціальними нормами, зокрема з нормами моралі.
Спорідненість норм права та інших соціальних норм полягає в тому, що всі вони (і норми права, і норми моралі, і корпоративні норми, і звичаї) відносяться до соціальних норм і мають загальні ознаки останніх. Їх зміст у цілому обумовлений рівнем економічного та культурного розвитку суспільства. Окрім того, як норми єдиної спільноти, норми права та інші соціальні норми, що регулюють однакові суспільні відносини, не можуть значно відрізнятися одна від одної.
Різниця, що існує між нормами права та іншими соціальними нормами, встановлюється за такими критеріями.
За походженням. Так, норми права видаються державними органами, в той час як корпоративні норми виробляються відповідними організаціями, а норми моральності й звичаї виникають поступово у процесі розвитку суспільства
За формою вираження. Норми права фіксуються в офіційно виданих органами держави нормативних актах, їх властивістю є формальна визначеність; такою властивістю не володіють інші соціальні норми, які існують або у свідомості суспільства чи окремих соціальних груп, або можуть бути записані в джерелах, що не мають офіційного характеру
За сферою дії. Норми права регулюють відносини, що піддаються правовому регулюванню та об’єктивно його потребують. Це, як правило, найбільш важливі суспільні відносини. Інші соціальні норми також можуть врегульовувати аналогічну сферу життя. Наприклад, охорона відносин власності здійснюється за допомогою багатьох соціальних норм. З одного боку, є відповідні статті Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, у яких ці відносини отримали правове врегулювання. З іншого боку, існують моральні правила, відображені у суспільній правосвідомості – «красти погано». Зрештою, існує й аналогічна корпоративна (релігійна) норма: «не вкради» – одна із заповідей християнського Декалогу. Але є відносини, які врегульовуються лише нормами права, в той час як інші соціальні норми байдужі до них. У той же час норми моралі, звичаї і корпоративні норми регулюють відносини, які часто виходять за межі сфери правового регулювання: відносини дружби, товариства, певні побутові та сімейні відносини тощо.
За територією дії. Норми права поширюють свою дію на всіх осіб, що знаходяться в межах держави. Звичаї і корпоративні норми мають локальний характер, тобто поширюються на відносно вузьке коло осіб (членів організації), а не на визначену територію. Багато норм моралі не знають державних кордонів, хоча моральні уявлення у різних країнах можуть значно відрізнятися
За ступенем деталізації. Норми права, як правила поведінки в конкретних ситуаціях, відрізняються досить великим ступенем деталізації, у той час як норми моралі не містять чітких і деталізованих правил, а є насамперед загальними принципами поведінки
За способом забезпечення. За нормами права, у випадку їх невиконання, стоїть сила державного примусу, тоді як інших соціальних норм дотримуються і виконують їх добровільно, під впливом свідомості та внутрішнього переконання людей.
За тенденціями розвитку. Звичаї і норми моралі з’явилися значно раніше права, вони більш консервативні, складаються не відразу і швидко не зникають. Право ж з’являється тільки на визначеному етапі розвитку суспільства, хоча в сучасних умовах у зв’язку з ускладненням стосунків між людьми роль і значення права, як ефективного засобу соціального управління, збільшується.
Взаємодія норм права та інших соціальних норм полягає у тому, що право має у своїй основі інші соціальні норми, базується на них. Пояснюється це тим, що індивідуальна свідомість людини складається у процесі розвитку переважно під впливом моральних, звичаєвих і корпоративних (наприклад, релігійних) норм. Тому для того, щоб норми права діяли найефективніше, необхідно, аби вони базувалися на неюридичних категоріях та цінностях. Право повинне бути глибоко моральним, відповідати принципам справедливості, інакше воно не одержить визнання у суспільстві. Інші соціальні норми впливають на право як у процесі його творення, так і під час реалізації його приписів.
Мораль – це система норм і принципів, що виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поводження людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою суспільної думки.
Можна виділити спільні риси моральних та правових норм:
1) вони діють у єдиному полі соціальних зв’язків, тобто є соціальними нормами;
2) переслідують єдину мету — встановлення і підтримка порядку в суспільстві;
3) мають єдине функціональне призначення — впливати на поводження людей, регулювати їхні відношення, формувати масштаби (еталони, стандарти) поводження;
4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поводження загального характеру;
5) мають єдину духовну природу, загальний ціннісний стрижень — справедливість. Навіть у класовій державі норми права були вираженням справедливості, що лежить у підставі норм моралі. Останні, у свою чергу, були обумовлені матеріальним і духовним розвитком суспільства. Але і тоді норми права і норми моралі протистояли сваволі й анархії.
studies.in.ua
Мораль. Норми і функції моралі
Мораль – це загальноприйняті уявлення про добро і зло, правильне і неправильне, поганому і хорошому.
Мораль – це загальноприйняті уявлення про добро і зло, правильне і неправильне, поганому і хорошому. Згідно з цим уявленням виникають моральні норми поведінки людини. Синонім моралі – моральність. Вивченням моралі займається окрема наука – етика.
Мораль має свої характерні риси.
Ознаки моралі:
- Загальність моральних норм (тобто на всіх діє однаково, незалежно від соціального становища).
- Добровільність (ніхто не примушує дотримуватися моральні норми, так як цим займаються такі моральні принципи як совість, громадська думка, карма та інші особисті переконання).
- Всеосяжність (тобто моральні правила діють у всіх сферах діяльності – і в політиці, і в творчості, і в бізнесі і т. д.).
Функції моралі.
Філософи виділяють п’ять функцій моралі:
- Оціночна функція поділяє вчинки на хороші і погані за шкалою добро/зло.
- Регулятивна функція розробляє правила і норми моралі.
Виховна функція займається формуванням системи моральних цінностей. - Контролююча функція стежить за виконанням норм і правил.
Інтегруюча функція підтримує стан гармонії всередині самої людини при здійсненні тих чи інших вчинків.
Для суспільствознавства ключовими є перші три функції, так як саме вони відіграють основну соціальну роль моралі.
Норми моралі.
Норм моралі було написано багато за всю історію людства, але основні з них з’являються в більшості релігій і вчень.
- Розсудливість. Це здатність керуватися розумом, а не поривом, тобто думати, перш ніж робити.
- Стриманість. Стосується не тільки шлюбних стосунків, але і їжі, розваг та інших задоволень. Здавна велика кількість матеріальних цінностей вважається гальмом для розвитку духовних цінностей. Наш великий піст – один із проявів цієї моральної норми.
- Справедливість. Принцип «не рий яму іншому, сам попадеш», який спрямований на розвиток поваги до інших людей.
- Стійкість. Уміння переносити невдачі (як кажуть, що нас не вбиває, робить нас сильнішими).
- Працьовитість. Праця завжди заохочувався в суспільстві, тому ця норма закономірна.
- Смирення. Смирення – це вміння вчасно зупинитися. Це родичка розсудливості з упором на саморозвиток і самоспоглядання.
Ввічливість. Ввічливі люди завжди цінувалися, так як поганий мир, як відомо, краще доброї сварки; а ввічливість – основа дипломатії.
Принципи моралі.
Моральні принципи – це моральні норми більш приватного або конкретного характеру. Принципи моралі в різні часи в різних спільнотах були різними, відповідно різним було і розуміння добра і зла.
Наприклад, принцип «око за око» (або принцип таліона) в сучасній моралі далеко не в пошані. А ось «золоте правило моралі» (або принцип золотої середини Аристотеля) абсолютно не змінився і як і раніше залишається моральним керівництвом: поводься з людьми так, як хочеш, щоб чинили з тобою (в Біблії: «возлюби ближнього свого»).
З усіх принципів, якими керується сучасне вчення про мораль, можна вивести один головний принцип гуманізму. Саме гуманністю, співчуттям, розумінням можна охарактеризувати всі інші як принципи, так і норми моралі.
Мораль охоплює всі види людської діяльності і, з точки зору добра і зла, дає розуміння того, яким слідувати принципам у політиці, у справах, в суспільстві, в творчості і т. д.
« Молодь як соціальна група в суспільстві Мислення як вид діяльності »moyaosvita.com.ua
Моральные нормы — это… Что такое Моральные нормы?
- Моральные нормы
- — правила поведения, которые устанавливаются в обществе в соответствии с моральными представлениями людей о добре и зле, справедливости и несправедливости, долге, чести, достоинстве и охраняются силой общественного мнения или внутренним убеждением; правила поведения, определяющие прежде всего внутренние мотивы и побуждения человека.
Теория государства и права в схемах и определениях. — М.: Проспект. Т. Н. Радько. 2011.
- Мораль
- Моральный вред
Смотреть что такое «Моральные нормы» в других словарях:
Моральные нормы — Стандарты обычаев или поведения, принятые в данном обществе. Моральные нормы обычно не имеют юридической силы, но большинство людей принимает их как должное. Психология. А Я. Словарь справочник / Пер. с англ. К. С. Ткаченко. М.: ФАИР ПРЕСС. Майк… … Большая психологическая энциклопедия
Моральные нормы — правила нравственного поведения человека, гармонизирующие его отношения с другими людьми и обществом в целом. Моральные нормы православного человека – это семь добродетелей христианской морали: благоразумие, воздержание, справедливость, стойкость … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
Моральные нормы — ♦ (ENG moral norms) те ориентиры, к рые оказывают влияние на моральные поступки или поведение … Вестминстерский словарь теологических терминов
моральные нормы — в риторике основаны на уместности публичной речи, они касаются права на публичную речь, ответственности за достоверность высказывания, соблюдения правил этикета и учтивости … Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило
Моральные нормы — в риторике основаны на уместности публичной речи, они касаются права на публичную речь, ответственности за достоверность высказывания, соблюдения правил этикета и учтивости … Риторика: Словарь-справочник
Моральные нормы — это взгляды, представления людей о добре и зле, о чести, совести, долге, справедливости, а также принципы поведения, исходящие из такого рода взглядов … Словарь-справочник по философии для студентов лечебного, педиатрического и стоматологического факультетов
Нормы культуры — это определенные образцы, правила поведения или действия. Они складываются, утверждаются уже в обыденном сознании общества. На этом уровне в возникновении культурных норм играют большую роль традиционные и даже подсознательные моменты. Обычаи и… … Человек и общество: Культурология. Словарь-справочник
Моральные ценности — ♦ (ENG moral values) элементы, к рые признаются правильными, важными и должны приниматься индивидами и обществом в целом в качестве установленных норм морали (см. Моральные нормы) … Вестминстерский словарь теологических терминов
НОРМЫ СОЦИАЛЬНЫЕ МОРАЛЬНЫЕ — англ. norms, social, moral; нем. Moralnormen, soziale. Нравственные императивы, требования определенного поведения, основанные на принятых в обществе представлениях о добре и зле, о должном либо непозволительном. Antinazi. Энциклопедия социологии … Энциклопедия социологии
НОРМЫ СОЦИАЛЬНЫЕ — (англ. norms; от лат. norma мерило; руководство; правило, закон; образец) конвенциональные (т. е. принятые в определенной группе или общности) правила, предписывающие или запрещающие к. л. поведение, деятельность, действие. Атрибут «социальные»… … Большая психологическая энциклопедия
state_law.academic.ru
§ 2. Норми моралі і норми права: їх зв’язок і взаємодія
Мораль — система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.Мораль має історичний характер, але за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра, зла, чесності, порядності, совісті. Вона охоплює майже всі сфери життя — економіку, політику, право та ін. За допомогою моралі узгоджується поведінка особи з інтересами суспільства, долаються суперечності між ними, регулюється міжособистісне спілкування.
«Золотим правилом» моралі, відомим із найдавніших часів, є таке:
«(не) роби щодо інших так, як ти (не) хотів би, щоб вони робили щодо тебе».
У багатьох випадках правові норми як би виростали з моральних принципів.
Дотримання норм права є моральний обов’язок громадянина, який визначається моральною і правовою культурою суспільства.
Правда, жодне суспільство в історії розвитку людства не до-сягло гармонії права і моралі.
Спільне у норм права і норм моралі полягає у тому, що вони:
1) діють у єдиному полі соціальних зв’язків, тобто є соціальними нормами;
2) переслідують спільну мету — встановлення і підтримання порядку в суспільстві;
3) мають однакове функціональне призначення — впливати На поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони, стандарти) поведінки;4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є Правилами поведінки загального характеру;
5) мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень — справедливість. Навіть у класовій державі норми права були вираженням справедливості, на якій ґрунтуються норми коралі. Останні, у свою чергу, були обумовлені матеріальним і
духовним розвитком суспільства (див. приклад про кріпосне право в параграфі «Поняття і ознаки права»). Але й тоді норми права і норми моралі протистояли сваволі та анархії.
Взаємодія норм права і норм моралі в процесі правотворчості:
1. Норми права створюються з урахуванням норм моралі, що панують у суспільстві, виступають як формально (офіційно) визначена міра справедливості, і тому право в широкому розумінні є моральним явищем. Наприклад, заборона убивства — це насамперед моральна заборона, а потім уже правова. Законом передбачена кримінальна відповідальність за наклеп, давання неправдивих показань, підробку документів, шахрайство, які у своїй основі мають неправду як аморальне явище. Або конституційна норма (ст. 63 Конституції України), відповідно до якої особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, є насамперед моральною нормою.
2. Норми права змінюються і розвиваються під впливом норм моралі. Наприклад, зміна ставлення до комерційної діяльності зажадала юридичного закріплення, оскільки норма, що забороняє комерційну діяльність в Україні, морально відпала.
3. Норми права скасовуються у разі невідповідності вимогам норм моралі, яка панує в суспільстві. Наприклад, смертна кара в Україні.
Вплив норм моралі на діяльність, пов’язану з реалізацією права:
1. Норми права оцінюються громадянином, який реалізує їх, із погляду моралі. Навіть технічні, організаційні правила, які не несуть морального навантаження (наприклад, передбачена законом форма декларації про прибутки), мають певний вихід на норми моралі.
2. Норми права тлумачаться посадовою особою, яка здійснює правозастосовну діяльність, відповідно до норм моралі, що панують у суспільстві. Особливо це стосується тих норм права, котрі містять у своєму тексті оцінні поняття (наприклад, «цинізм», «особливе зухвальство» — у Кримінальному кодексі України). їх неможливо зрозуміти і застосувати без звертання до норм моралі. Так, справедливе, обґрунтоване і законне судове рішення про наклеп, образу, хуліганство, статеві злочини багато в чому залежить від урахування моральних норм, які діють у суспільстві.
3. Правозастосовний процес, включаючи його останню стадію — прийняття правозастосовного акта, здійснюється з урахуванням норм моралі. Здавалося б, передбачена законом форма протоколу судового засідання не торкається будь-яких моральних цінностей, проте будь-які юридичні правила, які вносять чіткість і певність у взаємовідносини суб’єктів права в процесі правоза-стосовної діяльності, не є байдужними для моралі. Вплив норм права на норми моралі:
1. Норми права сприяють затвердженню прогресивних моральних уявлень. Наприклад, ст. 21 Конституції України затверджує гуманістичні засади справедливості: «Всі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах».
2. Норми права сприяють усуненню перепон на шляху розвитку нових моральних норм. Наприклад, норма про рівність форм власності — державної, комунальної, приватної — затверджує у громадян не лише необхідне почуття відповідальності за цілість державної і комунальної власності, але й моральне право хазяїна, власника — фермера, приватного підприємця та ін.
3. Норми права виступають як засоби охорони і захисту норм моралі. Так, статті Цивільного кодексу спрямовані на захист і охорону таких моральних цінностей, як добре ім’я, незаплямо-вана репутація, честь, гідність.
Відмінності між нормами моралі і нормами праваНорма моралі
Норма права за походженням
— складається в суспільстві на основі уявлень людей про добро та зло, справедливість; існувала до виникнення держави; — установлюється (закріплюється) державою як офіційна міра волі та справедливості; при первісному ладі не існувала;
за сферою дії
— регулює внутрішнє усвідомлення людиною своєї поведінки в усіх сферах суспільних відносин; не є інституціональною —-не пов’язана з інститутами суспільства; створюється, поширюється і відмирає повільно протягом тривалого часу — регулює зовнішню форму поведінки людини в тих сферах суспільних відносин, що піддаються регулюванню; є інституціональною — діє в рамках соціальних інститутів; вступає в дію, здійснюється і скасовується офіційно, у суворо визначеному порядку та часі;
за ступенем деталізації
за формою вираження
за способом охорони від порушень
readbookz.net